Рідна Знам’янка
"Вірю-не вірю"
Пазл "Знам’янка"
"Хто хоче стати мільйонером"
Фотоколаж "Знам’янка"
Конспект заходу
Тема :
Рідна Знам’янка
Мета:
·
навчальна – поглибити знання учнів про Україну, Кіровоградщину,
рідне місто Знам’янку, її символи, традиції, впроваджувати елементи естетичного
виховання, культури спілкування;
·
розвивальна – розвивати ІКТ-компетентність,
українське мовлення учнів, культуру поведінки; уміння приймати рішення в
нестандартних ситуаціях, колективну творчість і комунікативні здібності;
·
виховна – виховувати любов і повагу до своєї Батьківщини -
України, її символів, традицій, обрядів, почуття глибокої поваги до предків,
своїх рідних і близьких, творчу самостійність і відповідальність, уміння
самоорганізовуватись, вміння працювати командою, сприяти розвитку творчої
особистості.
Обладнання: комп’ютер,
проектор, інтерактивна дошка, матеріали сторінки блогу вчителя географії
Юрченко Вікторії Вікторівни http://viktoriaznam.blogspot.com/p/blog-page_7.html
Хід заходу
Презентація супроводжується коментаріями вчителя
Рішенням восьмої
сесії міської ради від 12 вересня 2002 року затверджено ескізи герба і прапора
міста Знам'янки.
Герб розміщений на щиті. У верхньому
червоному колі міститься золота емблема залізниці - стилізоване пташине крило,
що височить над колесом. У нижньому золотому полі - зелена дубова гілка з
дев'ятьма листочками та чотирма жолудями. Подібні символи автори герба
(Кіровоградське підприємство "Геральдичний центр") обрали
невипадково. Місто Знам'янка бере свій початок від заснованої у 1869 році
залізничної станції, побудованої у зв'язку з відкриттям руху поїздів у напрямку
Одеса-Харків. Так як станція будувалась на відстані 3 км від існуючого села
Знам'янки вона теж отримала цю ж назву. Село Знам'янка засноване у 1730 році
вихідцями з центральної Росії (імовірно з села Знам'янського Орловської
губернії). Опосередкована назва села, міста і району походить від особливо
шанованої ікони Знамення Богородиці, на честь якої була посвячена церква, що
спричинила найменування рідного села переселенців. Місто Знам'янка розташоване
безпосередньо на межі степу і лісостепу, тому визначним природним та історичним
фактором для розвитку та формування міста став Чорний ліс. Будівництво
залізниці та станції, революційні події та партизанський рух в роки другої
світової війни, роки відбудови народного господарства та промисловості району і
міста тісно пов'язані з лісом. Однією з основних порід дерев, що поширені в
Чорному лісі, є дуб. Дуб є одним з усталених символів в геральдиці, Його можна
побачити в різному вигляді у гербах багатьох країн світу (Франції, Італії,
Сан-Маріно та ін.).
Прапор Знам'янки являє
собою квадратне полотнище, розділене по діагоналі з верхнього вільного кута на
два рівних трикутних поля. Як і на гербі, у верхньому червоному полі прапора -
жовта емблема залізниці, у нижньому жовтому - зелена дубова гілка. Дубова гілка
символізує витривалість, силу, мужність, стійкість і твердість намірів. Емблема
залізниці в гербі Знам'янки вказує на те, що місто є значним залізничним вузлом
країни від дня будівництва невеликої станції до наших днів Кольорова гама:
жовтий (золото) - символ багатства та величі, червоний - символ мужності та
сміливості, зелений - символ достатку і надії. Всі символи разом всебічно
характеризують Знам'янку і є притаманними місту. У прапорі використані основні
кольори та фігури герба.
Короткі відомості про місто
Зна́м'янка — місто обласного значення в Україні, центр Знам'янського
району (до складу якого не входить) Кіровоградської області. Розташоване на північному сході області, на вододілі
басейнів Інгулу,І нгульця й Тясмину, за
40 км від обласного центру, міста Кіровограда. Візитними картками Знам'янки є урочище Чорний ліс і те, що місто є
значним залізничним вузлом.
Походження назви[
1730 року переселенці з
Центральної Росії заснували селище Знам'янка (тепер Знам'янка
Друга).
Є три версії походження назви міста:
·
Назва
походить від особливо шанованої переселенцями-старообрядцями ікони Знамення Богородиці. Можливо, вихідці назвали місто
на честь села Знам'янського Орловської губернії, у якому вони
жили до виселення.
·
Вірогідно,
переселенці принесли з собою якесь знамено, назвавши місто
на його честь (найменш імовірна версія).
·
Назва
міста означає "знак".
Рельєф міста відзначається хвилястістю та
рівнинністю і визначений геологічною будовою. Місто розташоване в лісостеповій зоні, у межах Придніпровської височини. Площа території міста становить 1480 гектарів. Біля Знам'янки, на території Чорного лісу, розташований ландшафтний
заказник «Чорноліський» загальнодержавного значення
Клімат помірно-континентальний. У місті діє
метеостанція. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік.
Міський краєзнавчий музей
Основний фонд музею складає 2824 одиниць зберігання. З них при створенні
експозицій протягом року використано 2220 одиниць основного фонду музею.
В музеї діють постійні експозиції: «Природа Чорноліського краю», «Рідне місто
моє», «Козацькими шляхами», «Вклонімося великим тим рокам»,
«Декоративно-ужиткове мистецтво та селянський побут кін. ХІХ поч. ХХ ст.».
Окрему кімнату займають експозиції філії «Кобзарева світлиця». Крім постійно
діючих експозицій в музеї практикуються тимчасові.
Перший зал музею займає експозиція: «Декоративно-ужиткове мистецтво та селянський
побут кін. ХІХ поч. ХХ ст.» Колекція старовинних рушників вишитих хрестиком і
гладдю. Серед них - весільний, вишитий чорницями Чигиринського монастиря, якому
понад 100 років.
В другому залі розміщені експозиції: «Рідне місто моє» та «Козацькими шляхами»
Експозиція «Рідне місто моє» починається з макету м.Знам’янки 1920 року. На
стенді копії 10 старовинних листівок міста 1900-1913 років. Доповнюють
експозицію роботи фотохудожника В.А.Дурнова цікавих місць нашого міста. Другу
половину залу займає експозиція «Козацькими шляхами», яка створена з матеріалів
приватної колекції полковника окремого Чорноліського полку ім. Козака Мамая
В.І.Мазуренко. Експонати датуються 17-18 ст. В окремих вітринах представлені
церковні речі 18-19 ст.
У третій залі музею розміщена філія музею «Кобзарева світлиця», яка складається
з таких експозицій: "Тарасові шляхи”, "Гілки Шевченкового роду ”, «У
вінок Кобзареві». Дана музейна одиниця –єдина в області, котра присвячена темі
Великого Кобзаря і містить ґрунтовні матеріали генеалогії Красицьких. Світлиця
має унікальні матеріали історичного та літературознавчого характеру.
В четвертому залі розміщена експозиція «Вклонімося великим тим рокам»,
висвітлює період Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр. В експозиції
представлені: фото командного складу 5-ї гвардійської танкової армії, фото
героїв радянського союзу, які брали участь у визволенні Знам’янки. Частиною
експозиції є розділ «Партизанська звитяга Чорного лісу».
Знам’янська
обласна бальнеологічна лікарня функціонує на
природних джерелах мінеральної радонової води, яка має, згідно висновку
Українського інституту курортології багатий хімічний склад і належить до води з
середнім вмістом радону. З газових компонентів вода містить радон,
вуглекислоту, сірководень, розчинений кисень. Багатий мінеральний склад, який
характеризується значним вмістом сульфатів, гідрокарбонатів та з'єднань
кремнієвої кислоти, заліза, йоду, брому, міді, марганцю та інш., підвищує
лікувальний ефект вод Знам'янського родовища та розширює показання для
лікування.
27 травня 1968 року відбулося відкриття
лікарні і прийняті перші 10 хворих. Через рік з завершенням будівництва
спального корпусу лікарня могла приймати 200 чоловік. Сьогодні кількість
лікарняних ліжок 220. Загальна площа здравниці – 10 га. Лікарня є обласною
комунальною власністю.
Лікарня як багатопрофільний лікувальний
заклад забезпечує надання кваліфікованої медичної допомоги, проведення якісного
комплексного відновлюючого лікування стаціонарно і амбулаторно хворим всіх
вікових категорій жителям Кіровоградської області, а також інших областей
України, та країн близького і далекого зарубіжжя.
За відмінну організацію відновного
лікування хворих, навчання, виховання кадрів, та досягнення найкращих наслідків
у оздоровленні хворих, обласна бальнеологічна лікарня та її керівник Г.В.Шандра
мають визнання та нагороди на державному рівні.
У різнобарвному вінку українських
міст – наша Знам’янка – Чорноліська перлина – у мережеві залізниць і біло
пінних каштанів сяє коштовним діамантом.
|
|
Сьогодні Знам’янка – це місто сплетіння
залізниць, ворота півдня України. Це перехрестя залізничних магістралей, які
прямують з півночі на південь, з півночі на південний схід і з сходу на захід.
Автомобільні артерії України теж проходять через Знам’янку. Одним словом всі
життєдайні артерії держави перетинаються саме тут. Тож цікаво поринути у сиву
давнину і дізнатися, що 140-річчній історії міста передувала лише велика
галявина Чорного лісу, разом з його таємницями і легендами.
|
|
Тож подорож починається з історичної
частини міста – першої вулиці – Шоссе (нині Проспект ВЛКСМ) та міського парку
відпочинку.
Історична частина міста
• перша вулиця та найстаріші будівлі
міста
• Будинок Лисенків на території
залізничної відділкової лікарні
• Дуби-велетні та міський парк
відпочинку
|
|
Найстаріші будинки міста, збудовані
наприкінці 19 ст. як установи залізничної станції. Серед них і Знам’янська
відділкова залізнична лікарня. Комплекс лікарні розташований на великій
території у центральній частині міста, ближче до його західного краю. Адреса
лікарні – вул. Жовтнева, 15. На території лікарні є дві будівлі, які є
пам’ятками культурної спадщини і які внесені до Державного реєстру нерухомих
пам’яток України. Це: приміщення лікарні, де працював лікар-революціонер
А.В.Лисенко та будинок, в якому жив А.В.Лисенко. На обох будівлях встановлені
меморіальні дошки, присвячені діяльності лікаря А.В.Лисенка та подій Революції
1905 року.
А.В.Лисенко підтримував добрі стосунки і
зустрічався з багатьма видатними діячами культури кінця ХІХ– початку ХХ ст. Брат
А.В.Лисенка - український композитор М.В.Лисенко бував у Знам’янці. Теплу
згадку про Знам’янку і Орлову Балку залишив польський письменник Я.Івашкевич. У
Знам’янці бував
український драматург М.П.Старицький. За його порадою і творчою допомогою
А.В.Лисенко у 1898 р. організував з робітників станції і паровозного депо
аматорський музично-драматичний гурток, який показував вистави за п’єсами
тодішніх драматургів.
У Знам’янці провели своє дитинство діти
А.В.Лисенка Юрій, Наталія, Віктор і Гліб. Ю.А.Лисенко став уславленим актором і
працював у театрі разом з М.К.Заньковецькою, П.К.Саксаганським та іншими
майстрами сцени. Н.А.Лисенко стала зіркою німого кіно початку ХХ ст., дружиною
видатного кіноактора І.І.Мозжухіна.
|
|
Відділкова залізнична лікарня
знаходиться у центральній частині міста, вона виходить фасадом на центральну
вулицю Жовтневу. Поряд з територією лікарні знаходиться центральний міський
парк відпочинку, а ділянка біля входу до парку використовується, як
автостоянка.
Пам’ятка природи місцевого значення «Дуби–велетні»
у
міському парку відпочинку.
Це – найцікавіший об’єкт природи на
території міста. Цей об’єкт складається з двох частин. Західна частина знаходиться
у міському парку відпочинку, а східна – на території відділкової залізничної
лікарні. 52 Дуби-велетні, які є окрасою парку, мають вік 320–360 років, вони є
ровесниками Визвольної війни під проводом Б.Хмельницького та української
козацької держави XVII століття. Від початку XVIII ст. до передвоєнного часу
люди інтенсивно освоювали сучасну територію міста, вирубували лісовий масив,
але протягом всього часу дуби були збережені.
|
|
На території існування дубів сформувався
міський парк відпочинку. Біля входу до парку знаходиться міський Будинок
дитячо-юнацької творчості – старовинний будинок першої половини ХХ ст. У
центральній частині Парку знаходиться стадіон товариства «Локомотив»,
танцювальний майданчик, дитячий ігровий майданчик, редакція місцевої газети
«Знам’янські вісті».
Ділянка біля входу до парку
використовується, як автостоянка. У парку є багато затишних місць з лавами,
колонка зі струмочком питної води. Також на території парку знаходиться кафе.
|
|
|
Т.Г.Шевченко і наш край
• Пам’ятник Т.Г.Шевченку у місті
• Знам’янський міський краєзнавчий музей
та філія «Кобзарева світлиця»
У 1994 році у центрі міста споруджено
пам’ятник Т.Г.Шевченку, а у 2008 році його оновлено і впорядковано територію.
|
|
Знам’янський міський краєзнавчий музей з
філією «Кобзарева світлиця».
|
|
«Кобзарева світлиця» – це єдиний в
області музей Т.Г.Шевченка, який був створений внучатою племінницею Т.Шевченка
К.М.Красицькою та її донькою А.В.Красицькою в 1961 р. З 1990 р музеєм опікувався краєзнавець, Почесний громадянин міста
Знам’янки, нащадок Шевченкового роду, В.Є.Шкода, який був директором музею. У
«Кобзаревій світлиці» зібрані унікальні матеріали історичного і
літературознавчого характеру. Такими є: генеалогічне дерево нащадків Т.Г.Шевченка
– роду Красицьких; видання творів Т.Г.Шевченка мовами багатьох народів світу,
«Кобзар» мовами народів світу; портрети і особисті речі нащадків Т.Г.Шевченка з
роду Красицьких; художні роботи народної майстрині А.В.Красицької; картини,
акварелі, гравюри художників України, присвячені Т.Г.Шевченку, героям його
творів, шевченковим місцям та місцям козацької слави України; наукові
матеріали, які розкривають зв’язок
Т.Г.Шевченка з нашим краєм; подарунки учнів і відвідувачів музею, присвячені
Т.Г.Шевченку та літературній шевченкініані.
|
|
Міський краєзнавчий музей почав
формуватись у січні 2004 р. Експозиція краєзнавчого музею сформована за такими
розділами: «Жива природа Знам’янщини», «Чорнолісся і центрально-український
степ в стародавній час», «Козацькі зимів’я і найдавніші селянські поселення у
Чорноліссі», «Події ХХ століття на Знам’янщині», «Голодомори і сталінські
репресії на Знам’янщини», «Знам’янщина під час Другої світової війни», «Події і
обличчя сучасної Знам’янки».
Краєзнавчий музей знаходиться у
центральній частині міста, вулиця Глібка, 28. До фасаду цього блоку приміщень
примикає зручна проїзна частина вулиці, край якої може використовуватись також
як автостоянка. Поруч, напроти Міського територіального центру соціального
обслуговування населення, знаходиться затишний куточок природи, охоплений
високими деревами – там встановлені лави. Відвідувачі музею матимуть зручний
доступ до усіх об’єктів громадського призначення, які знаходяться у центрі
міста.
Природничо-історичний об’єкт «Орлова
Балка»
• Меморіальні дошки К.Шимановського та
М.В.Лисенка в с.Петрове
• Церква Покрови Пресвятої Богородиці та
історія церковного духовенства 19 ст. у нашому краї.
• Лікувально-оздоровчий комплекс
Знам’янської бальнеологічної лікарні та музей К.Шимановського
|
|
Ім’я видатного польського композитора і
піаніста Кароля Шимановського зв’язане з багатьма місцями нашого краю. Батьки
Кароля жили в Орловій Балці під Знам’янкою. Тут відбулася перша зустріч
дев’ятирічного Шимановського з українським композитором Лисенком. Микола
Віталійович, послухавши гру юного музікинта, пророчив йому велике майбутнє.
В Орловій Балці з весни до глибокої
осені 1892 року разом з сім’єю жив М.В.Лисенко. В той час у Києві спалахнула
епідемія холери, тож аби убезпечити сім’ю Микола Віталійович їде у Знам’янку,
до брата Андрія та оселяється в с.Орлова Балка. Тут він працював над
оркестровкою опери “Тарас Бульба”, зустрічався з багатьма видатними людьми того
часу. Частим гостем був М.Старицький, який допоміг А.В.Лисенку сформувати
аматорський музично-драматичний гурток, що став осередком культурного життя
Знам’янки.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
та історія церковного духовенства 19 ст.
у нашому краї.
Власники значної території в Орловій
Балці Трибінські, в свій час сербські військові-переселенці збудували церкву
Андрія Первозваного, з якою пов’язана історія церковного духовенства 19 ст. у
нашому краї.
|
|
|
Лікувально-оздоровчий комплекс
Знам’янської бальнеологічної лікарні та музей
Знам'янка є районом, звідки
розпочинається знаменитий Чорний ліс, насадження якого в основному складають
різні види дубів, завдяки чому повітря навколо Знам"янки постійно
насичується біологічно активними оздоровчими речовинами.
|
|
З сивої давнини до нас надійшла легенда,
що колись тут, у верхів'ях межиріччя Інгульця та Тясмину, на берегах звивистої
річки Скельової, що на Кіровоградщині, оселилось плем'я, котре ніколи не знало
хвороб. Жили світлочолі велетні до двохсот років. Здоров'я і силу люди черпали
з чудодійного джерела, яке без упину жебоніло з-під багатовікового дуба.
Кришталево-прозора вода не замерзала в найлютіші морози, не втрачала своєї сили
і найспекотнішого літа. Плем'я називало це джерело священним, у ньому купали
немовлят, загартовуючи їх на все життя...
Спливло відтоді чимало літ, а про
життєдайне джерело згадують у цих місцях і сьогодні. Реальним відображенням
цього є високоефективні наслідки оздоровлення хворих у Знам'янській здравниці,
ошатні корпуси якої понад 40 років прикрашають південно-східну частину м.
Знам'янки.
|
|
Знам'янська обласна бальнеологічна
лікарня функціонує на природних джерелах мінеральної радонової води, яка має,
по заключенню Українського інституту курортології багатий хімічний склад і
відноситься до води з середнім вмістом радону. З газових компонентів вода
містить радон, вуглекислоту, сірководень, розчинений кисень. Багатий
мінеральний склад, який характеризується значним вмістом сульфатів,
гідрокарбонатів та з'єднань кремнієвої кислоти, заліза, йоду, брому, міді,
марганцю та інш., підвищує лікувальний ефект вод Знам'янського родовища та
розширює показання для лікування.
Історичний нарис цього райського куточка
відображений у музеї лікарні.
|
|
|
Обласна бальнеологічна лікарня як
багатопрофільний лікувальний заклад забезпечує надання кваліфікованої медичної
допомоги, проведення якісного комплексного відновлюючого лікування стаціонарно
і амбулаторно хворим всіх вікових категорій жителям Кіровоградської області, а
також інших областей України, та країн близького і далекого зарубіжжя.
За відмінну організацію відновного
лікування хворих, навчання, виховання кадрів, та досягнення найкращих наслідків
у оздоровленні хворих, обласна бальнеологічна лікарня та її керівник Г.В.Шандра
мають визнання та нагороди на державному рівні.
2. Інтерактивна
гра «Вірю-не вірю»
3.Складання
інтерактивного пазла «Знам’янка»
4.Гра
«Перший мільйон»
5. Перегляд
фотоколажу «Рідне місто»
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.