1 грудня -Всесвітній день боротьби зі СНІДОМ

СНІД - це стадія ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) інфекції, при якій имунная система людини відмовляється захищати свого господаря і у нього розвиваються бактеріальні, грибкові, вірусні, протозойні інфекції та неінфекційні захворювання.

Спочатку хвороба отримала неофіційну назву "хвороби чотирьох Г" - так як була виявлена ??у жителів або гостей Гаїті, гомосексуалів, гемофіліків та осіб, що вживали героїн.

Схожими симптомами володіють два вірусу імунодефіциту, якими хворіють два види африканських мавп: звичайні шимпанзе і димчасті мангобеи. Цілком можливо, що вірус мутував і подолав міжвидовий бар'єр.

Передача ВІЛ може відбуватися при анальному, вагінальному або оральному сексі, переливанні крові, використанні заражених голок і шприців; між матір'ю і дитиною під час вагітності, пологів або при грудному вигодовуванні.

Вірус не передається при поцілунках, пестощі та інших близьких фізичних контактах з людиною, що є носієм вірусу. Він також не передається при диханні, коли ви дихаєте одним повітрям з людиною, зараженою вірусом, при плаванні з хворою людиною в одному басейні і т. д. Вірус також не передається через кашель або чхання. Вірус імунодефіциту не може переноситися москітами та іншими комахами.

Вчені довели, що ВІЛ утворився в Західно-Центральній Африці наприкінці дев'ятнадцятого або на початку двадцятого століття. СНІД був вперше описаний Центрами з контролю і профілактики захворювань США в 1981 році, а його збудник, ВІЛ, був описаний на початку 1980-х.

До теперішнього часу не створено вакцини проти ВІЛ, лікування ВІЛ-інфекції значно уповільнює перебіг хвороби, проте відомий тільки одиничний випадок повного лікування хвороби в результаті пересадки модифікованих стовбурових клітин. Цікаво, що за тридцять з гаком років з того моменту, як учені відкрили цей вірус, у деяких спостережуваних інфікованих пацієнтів ознаки і симптоми ВІЛ (СНІДу) до цих пір не проявилися.

У світі вже є велика кількість вчених , званих СНІД-дисидентами, які не поділяють нав'язувану всьому світу вірусну теорію смертельного СНІДу.

Одим із доказів їхньої гіпотези є те, обстежені дружини 15000 "ВІЛ-позитивних" американців чомусь не заразилися вірусом, продовжуючи жити статевим життям зі своїми чоловіками.

За даними Об'єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІДу з 1996 по 2009 рік світові витрати на боротьбу з цією хворобою зросли з $ 300 млн до $ 15,9 млрд на рік.

Африка на південь від Сахари залишається найбільш порушених регіоном: тут проживає 67% всіх людей, що живуть з ВІЛ , і зареєстрований 91% всіх нових випадків інфекції серед дітей. Внаслідок епідемії більше 14 мільйонів дітей в Африці на південь від Сахари стали сиротами. Епідемія ВІЛ-інфекції призвела до різкого зниження середньої тривалості життя у багатьох африканських країнах (наприклад, в Ботсвані з 65 до 35 років до 2006 року)

У СРСР перший випадок СНІДу був зареєстрований в 1982 році у ВІЛ-інфікованої дівчинки та її матері, яка в 1978 році була нареченою студента з Африки (той через кілька років помер від СНІДу).

Відсутність антиретровірусної терапії середня тривалість життя з ВІЛ-інфекцією складає від дев'яти до десяти років, середня тривалість життя на стадії СНІД становить близько дев'яти місяців.

Віруси СНІДу при кип'ятінні гинуть через 1 хв, але при цьому стійки до сонячних променів і заморожування.

Серед пар, які постійно і правильно користуються презервативами, ризик передачі ВІЛ менше 2%, так як розмір молекули вірусу СНІДу менше розміру молекули латексу.

На сьогодні вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) - самий вивчений з усіх вірусів. Про ВІЛ опубліковано більше 200 тис. наукових статей.

За зараження іншої людини ВІЛ-інфекцією або поставлення його в небезпеку зараження ВІЛ-інфекцією в значному числі держав передбачається кримінальна відповідальність.

В Києві , біля Києво-Печерської Лаври, в Канадській провінції Квебек і столиці Латвії Ризі були встановлені пам'ятники жертвам СНІДу.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно 1 грудня. Вперше він був проголошений ВООЗ в 1988 році.